- намагніченість
- —————————————————————————————намагні́ченістьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
намагніченість — ності, ж. 1) Властивість за знач. намагнічений 2). Намагніченість годинників. 2) Магнітний стан речовини. 3) Фізична величина, яка характеризує намагніченість; дорівнює відношенню магнітного моменту тіла до його об єму. 4) Векторна величина, яка… … Український тлумачний словник
залишковий — а, е. 1) Який лишився невитраченим, невикористаним. 2) Який уцілів, зберігся після зникнення причини, що викликала його появу. •• Залишко/ва інду/кція фіз. магнітна індукція в речовині при напруженості магнітного поля, що рівна нулю. Залишко/ва… … Український тлумачний словник
палеомагнетизм — у, ч. Властивість гірських порід намагнічуватися в період свого формування під дією магнітного поля планети і зберігати набуту намагніченість за наступних епох … Український тлумачний словник
п'єзомагнетизм — у, ч. Намагніченість (слабкий феромагнетизм) антиферомагнетиків … Український тлумачний словник
слабомагнітний — а, е. Який має малу намагніченість, створює слабке магнітне поле … Український тлумачний словник